Гра для мозку та тіла. Що таке настільний теніс та пінг-понг: користь, спорядження, одяг | Пояснення

«Здається, що це легкий та веселий вид спорту, але насправді він неймовірно складний. Потрібно докладати багато фізичних та психічних зусиль, щоб добре грати», – розповідає Ярослав Жмуденко – професійний гравець у настільний теніс та учасник Олімпійських ігор-2012 у Лондоні. Входить у міжнародний рейтинг топ-150 гравців світу за версією Міжнародної федерації настільного тенісу.

Цю гру часто сприймають як веселу активність у компанії друзів. Та насправді це вид спорту, який розвивається на професійному та аматорських рівнях. Має офіційні та неофіційні змагання, вершиною яких є Олімпійські ігри.

У інтерв’ю для LIGA.Life Ярослав розповів про різницю між настільним тенісом та пінг-понгом, спортивне спорядження та уніформу спортсменів. А також пояснив, чому настільний теніс варто додати до повсякденних тренувань вже сьогодні.

Настільний теніс чи пінг-понг

Настільний теніс зародився у вікторіанській Англії. Це була післяобідня гра для вищого класу. Точне походження гри невідоме. Є припущення, що подібну гру розробили британські офіцери в Індії у 1860-70-х роках. Згодом вони привезли її на Батьківщину.

Тоді цей вид спорту називали «пінг-понгом«, де пінг – звук м’яча під час удару об ракетку, а понг – під час його відскоку від столу. У 1901 році компанія-виробник дорогого спорядження для гри J. Jaques & Son Ltd заснувала торговельну марку з назвою «пінг-понг». 

Так до 1920 року існувало дві окремі структури «Асоціація настільного тенісу» та «Асоціація пінг-понгу». Хоча правила цих видів спорту були єдиними. У 1921 році була заснована єдина асоціація, яка у 1926 році отримала назву Міжнародна федерація настільного тенісу. 

«Пінг-понг – це альтернативна англійська назва настільного тенісу. Однак зараз в Англії колишні чемпіони розвивають пінг-понг як окремий вид спорту. Правила, столи та м’ячі такі ж, як і в настільному тенісі. Єдина відмінність – ракетка. Вона має не гумові накладки, а з наждачного паперу», – пояснює Ярослав.

Що таке настільний теніс

«Настільний теніс – це гра, яка є олімпійським видом спорту з 1988 року. Вона має два розряди: одиночний та парний. А також два рівні – аматорський та професійний».

Гра ведеться на твердому прямокутному столі, розміром 274 см (довжина) на 152,5 см (ширина) та на 76 см (висота). За допомогою сітки він ділиться на дві частини. Кожен гравець має ракетку, якою відбиває м’яч. Тобто головна мета гри – відбити м’яч суперника в межах ігрового стола. 

«Існує два види змагань – офіційні та неофіційні. Перший – це Чемпіонати Європи, світу та Олімпійські ігри. Другий – міжнародні та клубні неофіційні змагання. Від виду змагань залежить кількість зіграних партій».

На офіційних змаганнях – сім партій. Спортсмени грають до того моменту, поки один з них не переможе у чотирьох партіях. Неофіційні змагання передбачають не тільки сім, але й п’ять партій. Переможець трьох партій стає чемпіоном.

Кожна партія грається до 11 очок. Подачі чергуються кожні два очки. Якщо рахунок 10:10, то спортсмени мають зіграти в «більше-менше». Той, хто перший здобуває два очки поспіль, перемагає. 

«У кінці кожної партії гравці міняються сторонами. Також між партіями може бути хвилинна перерва. У цей час спортсмени можуть порадитися зі своїм тренером щодо подальшої стратегії гри».

Спортивне спорядження

На територіях спортивних комплексів, шкіл або майданчиків, де тренуються аматори, спорядження видається. Однак, професійні спортсмени повинні мати власні ракетки та м’ячики.

• Ракетка

«Ракетка складається з дерев’яної дощечки, покритої одним-двома шарами гумової накладки з обох сторін. Залежно від стилю гри, зовнішній шар може відрізнятися. У захисників накладка матиме шипи назовні, а у нападників – шипи всередину», – пояснює Ярослав.

Професійні гравці купують окремо дерев’яну основу та накладку. За словами Ярослава, Міжнародна федерація з настільного тенісу нещодавно змінила умови наклеювання накладки: «Раніше використовували гумовий клей, а зараз замінили його на клей без хімічних токсинів». 

На початку змагань гравець повинен показати свою ракетку супернику і судді, щоб довести її відповідність правилам.

Гравці-любителі можуть придбати готову ракетку. Її ціна коливається від 400 до 2000 грн в залежності від якості накладки.

• М’яч

З 2003 року діаметр м’яча збільшився з 38 мм до 40 мм. Причина – швидкість м’яча під час гри дуже висока, через маленький розмір судді та глядачі не встигали відслідковувати його рух. У 2014 році з такою ж метою діаметр знову збільшили до «40+ мм».

З 2007 року на офіційних змаганнях використовуються лише помаранчеві та білі матові м’ячі. Усі інші кольори заборонені. З 2014 року на змаганнях використовують двокольоровий біло-помаранчевий м’яч.

«Матеріал, з якого виготовляли м’ячик, також змінився. Раніше його виробляли з целулоїдного м’якого пластику. Зараз використовують більш жорсткий вид пластику, щоб м’яч не так швидко пошкоджувався».

За словами Ярослава, ціна м’яча залежить від виробника. В Україні середня ціна для аматорських м’ячів коливається від 50 до 150 грн, в залежності від кількості м’ячів в наборі, розміру та виробника.

Одяг

За вимогами Міжнародної федерації настільного тенісу, уніформа складається з:

• сорочки з короткими рукавами або без рукавів;

• шортів або спідниці;

• шкарпеток та ігрового взуття.

Основний колір сорочки, спідниці чи шортів, окрім рукавів та коміра сорочки, повинен чітко відрізнятися від кольору м’яча. Одяг може мати цифри або написи на звороті сорочки для позначення гравця, його асоціації або клубу, а також реклами.

Якщо гравець носить ювелірні прикраси, то вони повинні бути помітними та неяскравими, щоб не відволікати суперника.

Гравці парного розряду мають однаковий командний одяг. Відрізнятися можуть лише шкарпетки та дизайн реклами на одязі. Протилежні гравці та пари повинні носити сорочки різних кольорів, щоб глядачі могли їх розрізнити.

Як відбувається тренування

За словами Ярослава, тренування з настільного тенісу має три основні частини: розминка, гра та заминка. 

«Розминка може бути різною: стретчинг, біг або вправи з застосуванням фітнес-резинок. Головна задача – розігріти тіло та підготувати м’язи до навантаження. Адже під час гри спортсмен має рухатись дуже швидко».

Основна частина тренування – гра в настільний теніс. 

«Це не просто гра, а практика особистого стилю. Також на цьому етапі спортсмени часто працюють над своїми слабкими місцями та помилками». 

Після основного тренування слідує заминка, яка складається зі стретчингу. Ярослав додає, що деякі атлети замінюють цю частину тренуванням у спортивній залі. Тому що гравець в настільний теніс  повинен бути у чудовій фізичній формі.

Настільний теніс – це не тільки фізична, але й психічна гра. Тому перед змаганнями до структури тренувань додається «теоретична частина».

«Ми заздалегідь дізнаємось ім’я свого суперника. Тому перед змаганнями разом з тренером обговорюємо стратегію, тактику гри та мою поведінку під час неї. Усе це базується на розумінні тактики гри суперника та його реакції в попередніх іграх. Без цієї теоретичної частини високих результатів неможливо досягти. Потрібно вміти керувати своєю поведінкою та емоціями». 

Переваги занять настільним тенісом

Під час гри у настільний теніс залучене все тіло – від голови до пальців ніг. Саме тому цей вид спорту має безліч переваг як для фізичного, так і психічного здоров’я людини.

• Покращує зорову концентрацію. «Очі фокусуються на м’ячику, виробляючи концентрацію. Так гравець стимулює роботу сітківки. У довгостроковій перспективі це може покращити зір. Тому настільний теніс часто рекомендують дітям, які мають поганий зір».

• Зміцнює тіло. Якщо у вас є проблеми з колінами, спиною, щиколотками та зап’ястями, настільний теніс є чудовою формою лікувальної фізкультури. Ця гра покращує силу рук і ніг, а також м’язів кору, не викликаючи великого навантаження на суглоби. 

• Допомагає схуднути. Людина, яка важить 68 кг, в середньому спалює 272 калорії впродовж годинного тренування з настільного тенісу.

• Розвиває рівновагу. Гравець у настільний теніс швидко рухається впродовж усієї гри, змінюючи напрямок руху відповідно до траєкторії руху м’яча. Регулярні тренування розвивають рівновагу та баланс тіла, що зменшує ризик травмувань та падінь навіть у повсякденному житті.

• Стимулює роботу мозку. Спортсмен має стратегічно планувати свій рух відповідно до тактики суперника. У цей час активується префронтальна кора головного мозку. А запам’ятовування стратегій, правил та рухів також стимулює роботу гіпокампу.

• Покращує рефлекси. Настільний теніс допомагає поліпшити великі та малі рухи м’язів, покращуючи рефлекси. Після регулярних тренувань ваші м’язи звикнуть і динамічно реагуватимуть на подачу суперника.

За словами Ярослава настільний теніс – корисний вид спорту для будь-якого віку. Дітей варто віддавати у секцію в 6-7 років. Хоча досвід азійських спортсменів доводить, що дитина, яка починає займатися у 5 років, у 15 може стати чемпіоном на світовій арені. 

Літнім людям також корисно займатися цим видом спорту, бо немає ударного навантаження на суглоби. Гра також збільшує повсякденну активність та стимулює роботу мозку, що особливо корисно для людей похилого віку.

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.

Настільний теніс

Настільний теніс (пінг-понг) — олімпійський вид спорту, у якому використовують спеціальні ракетки та ігровий стіл, розмежований сіткою навпіл. Гра може проходити між двома суперниками або двома парами суперників. Завданням гравців є утримувати м’яч в грі за допомогою ракеток — кожен гравець після одного відскоку м’яча на своїй половині столу повинен відправити м’яч на половину столу суперника. Очко нараховується гравцеві, коли суперник не може повернути м’яч відповідно до правил. За сучасними міжнародними правилами, кожна партія триває до 11 очок. Матч складається з непарної кількості партій, і грається на більшість перемог у партіях.

Гра в настільний теніс

• 1Опис
• 2Історія
• 3Правила гри
  • 3.1Інвентар
  • 3.2Стіл
  • 3.3Сітка
  • 3.4М’яч
  • 3.5Ракетка
  • 3.6Визначення
  • 3.7Порядок гри
  • 3.8Подача
  • 3.9Переподача
  • 3.10Повернення
  • 3.11Нарахування очок
  • 3.12Парна гра
• 4Класифікація ударів
• 5Примітки
• 6Посилання

Гра відбувається на спеціальному столі розміром 2,74 метри (9 футів) на 1,525 метра (5 футів). Висота столу — 76 см (30 дюймів). Стіл звичайно зроблений з ДСП або подібного матеріалу і пофарбований у зелений, темно-синій або чорний колір. Стіл ділиться навпіл сіткою заввишки 15,2 см (6 дюймів). Гра ведеться ракетками, що зроблені з дерева, покритого одним чи двома шарами спеціальної гуми з кожного боку. М’яч для настільного тенісу зроблений з целулоїда. Розмір м’яча — 40 мм у діаметрі, вага — 2,7 г. М’яч повинен бути пофарбований у жовтогарячий або білий колір.

Гра проходить між двома гравцями, або між двома командами з двох гравців.

Кожен розіграш м’яча закінчується присвоєнням одного очка тому чи іншому гравцю (команді). За сучасними міжнародними правилами, встановленими у 2001 році, кожна гра триває до 11 очок, хоча гра до 21 очка все ще популярна на непрофесійному рівні. Матч складається з непарної кількості ігор (звичайно п’яти або семи).

Більшість фахівців вважає, що настільний теніс з’явився в Англії, як різновид великого тенісу.

Можливо, що настільний теніс виник у США, Індії або Південній Африці (передбачається, що в останніх двох країнах у настільний теніс почали грати відряджені туди британські офіцери).

Незабаром гра з відкритого повітря перейшла в приміщення — грали на підлозі. Пізніше з’явилася гра на столах. Простий інвентар, а головне невеликі розміри майданчика дозволяли грати де завгодно.

Тоді не було визначених правил. М’ячі робилися з ниток, книги, розставлені на столі, були сіткою, а шматки товстого картону були ракетками. Досить довго гра використовувалася не як вид спорту, а тільки як засіб для проведення вільного часу й активного відпочинку.

Наприкінці вісімдесятих років XIX століття гра стала популярною багато в чому через конкуренцію серед виробників інвентарю, яка сприяла вдосконалюванню ракеток і м’ячів. Основним їхнім виробником була американська фабрика братів Паркер, штат Массачусетс. Ця фабрика робила й експортувала до Англії все для гри в «Теніс для приміщень». Однак і англійські компанії, такі як Ayres Ltd. (вони рекламували цей вид спорту як «Мініатюрна гра в лауніверситетеніс у приміщеннях»), отримали власні патенти.

М’ячі виготовляли з гуми або корку, їх часто зашивали в тканину. Ракетки не були стандартизовані. Безсумнівно, головним удосконаленням став порожнистий м’яч. Ось одна з версій його виникнення:

1900 року гравець на ім’я Джеймс Ґібб в Америці натрапив на маленькі порожнисті кольорові кульки — дитячі іграшки. Після повернення до Англії він спробував подібну порожнисту кульку на столі і виявив, що вона має величезну перевагу над цілісною.

Поступово стала змінюватися форма ракетки. З’явилися фанерні ракетки, їхня вага зменшилась майже втроє. Стали застосовуватись і нові матеріали для обклеювання ігрової поверхні: пергамент, шкіра, велюр та ін. Змінювались і правила гри.

В Англії пінг-понг як спорт визнали ще на початку 1900 року, коли було проведено перше офіційне змагання. З Англії гра прийшла в Австро-Угорщину, потім у Німеччину.

1901 року офіційний турнір відбувся в Індії. Його можна вважати першим міжнародним змаганням. Переміг один із найкращих гравців того часу індійський спортсмен Нандо. Назву «пінг-понг» було зареєстровано у 1901 році Джоном Джаквесом і продано братам Паркер. Назву утворено зі сполучення двох звуків: Пінг — звук м’яча, коли він ударяється в ракетку, і Понг — коли м’яч відскакує від столу.

Особливо помітний поштовх розвитку настільного тенісу дала поява пористої, губчатої гуми (губки), яку стали застосовувати як накладку на ракетку. 1902 року Е. К. Гуд обклеїв свою ракетку гумою, що дозволило йому закручувати м’яч.

З 1904 до 1921 року популярність настільного тенісу в Європі й Америці знижується, багато в чому через монополію братів Паркер і Джона Джаквеса на інвентар і правила гри.

1926 року засновано Міжнародну Федерацію Настільного Тенісу (ITTF).

З появою губки (1930 р.) гра стала різноманітнішою, бо завдяки щільному зчепленню ракетки з м’ячем стало можливим додавати йому сильні обертання. Змінилася траєкторія польоту м’яча, відкрилася можливість грати активно і тоді, коли він вже опускався нижче сітки. Спортсмени, що грають у захисному стилі, тепер повинні були далеко відходити від столу і швидко повертатися до нього. Гра ставала динамічнішою. Інтерес глядачів до змагань значно зріс, змагання на першість світу в Лондоні 1935 року щодня спостерігали до 10 тисяч чоловік. 1936 року конгрес ITTF прийняв рішення змінити назву гри. Замість старої назви пінг-понг з’явився настільний теніс.

Головною зміною в правилах гри можна вважати зниження висоти сітки (від 17 до 15,25 сантиметрів), а також встановлення визначеної висоти ігрової поверхні столу — 76 сантиметрів від підлоги. Було також заборонено під час подачі підкручувати м’яч пальцями.

З 1930 до 1951 року серед переможців змагань переважають представники Угорщини. З 1951 року найкращі результати показують представники Азійських країн (Японія, Корея, Китай).

З 1952 року, з першості світу в Бомбеї, почалася нова епоха настільного тенісу, пов’язана з виходом на міжнародну арену японських спортсменів. Японці ввели не тільки новий вид покриття ракетки але й своєрідний хват. Система ведення гри виявилась незвичайною, вони виконували один основний елемент техніки — накат праворуч, який було доведено до віртуозної точності. Інший елемент — відмінне володіння подачами. Безпосередньо на подачах японські гравці в кожній партії вигравали від 4 до 10 очок. Японських гравців відрізняла висока фізична підготовленість, що дозволяла стрімко переміщуватись, миттєво завдавати удари. У Бомбеї чемпіоном світу серед чоловіків став Сато. Чоловічі парні змагання виграли Фудзі і Хаясі. У жіночих парних змаганнях — Нарахара і Нісімура.

З 1954 до 1957 року гідний опір японським тенісистам робили тільки представники жіночої команди Румунії. Стиль європейських спортсменів став змінюватись. Щоправда, більшість гравців ще дотримувалась захисної манери, але гра стає все енергійнішою, винахідливішою.

В ITTF зареєстровано близько 130 країн. Чемпіонати світу з настільного тенісу почали проводитись щороку починаючи з 1926 (за винятком 1940–1946 років), а з 1957 року — раз у два роки. Чемпіонати Європи проводяться з 1958. 1988 року настільний теніс стає Олімпійським видом спорту (Сеул, Південна Корея). Сьогодні більш ніж 40 мільйонів гравців щорічно беруть участь в офіційних турнірах в усьому світі.

Гра полягає в перекиданні м’яча ударами ракетки через сітку, натягнуту впоперек столу. Грати можуть двоє або четверо.

Мінімальні розміри приміщення для 1 столу — 7,7 на 4,5 м.

Для гри необхідно мати: стіл, сітку, ракетки, м’яч. Гра починається з подачі м’яча одним із гравців (по долі). Після удару ракеткою по м’ячу він повинен відскочити від столу на стороні того, хто подає, перелетіти через сітку, не зачепивши її, і торкнутися столу на іншій стороні. Під час подачі гравець, а також його ракетка й м’яч повинні знаходитись за задньою лінією столу.

Подача вважається неправильною, якщо м’яч подано над столом або з ходу (з 1 вересня 2002 р. — подача регламентується новими правилами). Якщо м’яч під час подачі відскочив від столу на стороні того, хто подає, перелетів через сітку, зачепивши її або стійки сітки, і торкнувся столу на іншій стороні, то проводять повторну подачу, а очко не зараховують. Кількість повторних подач не обмежена.

Гравець, що приймає, повинен відбити м’яч, що відскочив на його стороні, назад на сторону гравця, який подав; той, у свою чергу, відправляє його на сторону того, хто приймає, і так продовжується доти, доки хто-небудь із гравців не припуститься помилки. Кожна помилка дає супротивнику 1 очко.

Гравець виграє очко, якщо супротивник:

• неправильно подасть м’яч;
• відіб’є м’яч з льоту до його дотику до столу;
• відіб’є м’яч за межі столу;
• не зможе прийняти правильно надісланий м’яч;
• відбиваючи м’яч, чіпатиме його ракеткою більше одного разу або піймає м’яч на ракетку, а потім кине його;
• торкнеться м’яча під час розіграшу будь-якою частиною тіла, що знаходиться над столом, або зачепить сітку, стійку столу.

Після кожних 2 очок (до 1 вересня 2001 р. — кожні 5 очок) подача переходить до гравця, що приймає.

Партія вважається виграною після того, як один з гравців набере 11 очок (до 1 вересня 2001 р. — набере 21 очко) за переваги не менше ніж у 2 очки. За рахунку 10:10 (до 1 вересня 2001 р. — за рахунку 20:20) подачі чергуються після кожного очка. Після кожної партії гравці міняються сторонами і черговістю подач. Гра складається з 5 або 7 партій (до 1 вересня 2001 р. — кількість партій становила 3 або 5)

Інвентар

Стіл

Тенісний стіл

Тенісний стіл — спеціальний стіл, розділений сіткою на дві половини. Має розміри, які є міжнародним стандартом: довжина 274 см, ширина 152,5 см, висота 76 см.

Ігрова поверхня включає в себе верхні кромки (кути) столу, вертикальні сторони цих крайок ігровою поверхнею не рахуються.

Ігрова поверхня може бути з будь-якого матеріалу і повинна забезпечити однаковий відскік близько 23 см під час падіння на неї стандартного м’яча з висоти 30 см. Поверхня столу розділяється на дві половини вертикально — сіткою. Ігрова поверхня столу повинна бути матовою, однорідної темного забарвлення. Уздовж кожної кромки столу повинна йти розмітка — біла лінія шириною 20 мм. При використанні столу для парної гри посередині стола наноситься біла лінія шириною 3 мм, перпендикулярна сітці.

Сітка

Комплект сітки складається з самої сітки, підвісного шнура і опорних стійок разом з їх кріпленням до поверхні столу.

Сітка для настільного тенісу

Сітку за допомогою шнура і стійок встановлюють так, щоб її верхній край знаходився на висоті 15,25 cм від поверхні. За бічні лінії столу сітка не повинна виступати більш ніж на 15,25 cм.

М’яч

М’яч для настільного тенісу виготовляється з целулоїду або подібної пластмаси. Діаметр м’яча 40 мм, маса 2,7 г. М’яч може бути білого або оранжевого кольору, обов’язково матовий. Починаючи з 2007 року м’ячі іншого кольору на міжнародних змаганнях не використовується. До 2003 року застосовувалися м’ячі діаметром 38 мм; причина збільшення розміру — занадто велика швидкість м’яча, що викликала незручності для суддівства і не сприяла чіткому баченню гри.

40-мм м’ячі для настільного тенісу

З тих же причин в 2012 році, після Олімпійських ігор в Лондоні, планувалося ввести нові м’ячі, однак нововведення було перенесено на 2014 рік, так як виробникам не вдалося зробити гідну заміну (нові м’ячі були нерівні і швидко ламалися). Передбачалося, що діаметр м’яча становитиме 42-44 мм, однак такий м’яч так і не був введений в гру.

6 лютого 2014 Міжнародна федерація настільного тенісу (ITTF) повідомила про прийняття нового м’яча для настільного тенісу з пластмаси замість целулоїду. Новий м’яч маркований позначенням «40+», його діаметр трохи більше 40 мм. Новий м’яч став обов’язковим для офіційних світових змагань з 1 липня 2014. Інші змагання за рішенням організаторів цих змагань можуть проводитися як з новим пластиковим м’ячем, так і з целулоїдним. Введення пластикового м’яча викликало низку протестів у спортсменів-аматорів через крихкість первинних зразків нового м’яча і їх підвищеної вартості.

Влітку 2014 з’явилися відомості про введення двоколірного, біло-помаранчевого м’яча для настільного тенісу. Вперше цей м’яч був офіційно протестований в китайській суперлізі в серпні 2014 року. У травні 2015 генеральна асамблея ITTF повинна прийняти рішення про використанні такого м’яча на всіх офіційних змаганнях.

Ракетка

У грі використовуються ракетки, зроблені з дерева (підстава), покритого одним або двома шарами спеціальної гуми (накладки) з обох сторін (при використанні ігрової хватки «перо» іноді одна із сторін ракетки накладки не має, в цьому випадку під час гри ця сторона використовуватися не повинна). Накладки на різних сторонах ракетки можуть бути різними і повинні відрізнятися кольором.

Азійська хватка пером у виконанні Ма Лінь (китайський стиль)

Підстава ракетки виготовляється з декількох шарів деревини різних порід і декількох шарів титану, карбону і інших матеріалів. Накладка зазвичай складається з двох шарів: зовнішнього з гуми (topsheet) і внутрішнього з губки (sponge). Гумовий шар може бути двох типів — шипами всередину (гладка) і шипами назовні (шипи). Губки бувають різної жорсткості і вимірюються в градусах — від 35 ° (м’які) до 47 ° (жорсткі). Іноді губку не використовують і наклеюють гуму прямо на основу.

Азійська хватка пером у виконанні Ichiro Ogimura (японський стиль)

Професійні ракетки не продаються в готовому вигляді. Гравець або тренер гравця вибирають основу і накладки окремо. У спеціалізованих магазинах гума (topsheet) і губки (sponge) також можуть продаватися і збиратися окремо.

Європейська хватка ракетки у виконанні Володимира Самсонова

Згідно з правилами ITTF, підстава ракетки повинно хоча б на 85% складатися з деревини. Також на змаганнях заборонені деякі види шипів (переважно довгі), які дозволяють власникові таких накладок ігнорувати обертання м’яча суперника.

На початку зустрічі і при зміні ракетки під час зустрічі гравець повинен показати свою ракетку супернику і судді з метою її огляду на відповідність правилам.

Спосіб, яким гравець тримає ракетку в руці, називається «хватка». Основні види хватки — це «європейська» і «азійська». Азійську хватку також називають «хваткою пером». Хватка пером у свою чергу підрозділяється на китайську і японську.

Визначення

«Розіграш» — період часу, коли м’яч знаходиться в грі

«М’яч у грі» вважається з останнього моменту знаходження його на нерухомій долоні вільної кисті перед навмисним підкиданням його в подачі доти, поки не буде вирішено, що розіграш слід переграти або він завершений присудженням очка

«Перегра» — розіграш, результат якого не зарахований

«Очко» — розіграш, зарахований результат

«Подаючий» — гравець, який повинен першим ударити по м’ячу в розіграші

«Приймаючий» — гравець, який повинен другим ударити по м’ячу в розіграші

Порядок гри

Партія складається з розіграшів, кожен з яких починається з подачі. Перший подає зазвичай визначається жеребом. Далі подають, чергуючись кожні дві подачі. Партія триває до досягнення одним з гравців 11 очок. У разі рівного рахунку 10:10 подача переходить до іншого гравця (команді) після кожного розіграшу доти, поки відрив не складе два очки. При парній грі при переході подачі гравець, який брав м’яч, стає подаючим, а партнер гравця, який подавав м’яч, стає приймаючим. Гру (зустріч) слід проводити до перемоги одного з гравців (команд) в більшості з певного непарного числа партій (від 3 до 7 залежно від правил змагань). Якщо під час розіграшу м’яч зачепив сітку і при цьому вдарився об половину суперника, то гра продовжується.

За старими правилами партія тривала до 21 очка, що подають, чергуючись через кожні п’ять подач, при рівності 20:20 подача переходила до іншого гравця (команді) після кожного розіграшу доти, доки відрив не складе два очки.

Подача

Подача в настільному тенісі проводиться згідно з такими правилами:

Переподача

Якщо м’яч зачепив при подачі сітку, але при цьому всі інші правила були дотримані, проводиться «переподача» — подаваючий повинен повторити подачу. Кількість переподач не обмежена. Також переподача може бути призначена ще в ряді випадків, визначених певними правилами.

Повернення

Повернутий м’яч треба вдарити так, щоб він пролетів над чи навколо комплекту сітки і торкнувся половини стола суперника (відразу або після торкання комплекту сітки).

Нарахування очок

Очки нараховуються гравцеві в наступних випадках:

Існують додаткові пункти правил для гравців в інвалідних візках.

Парна гра

У парній грі діють наступні додаткові правила:

Стіл розділений уздовж білою смугою на зони (дві з кожного боку). При подачі, м’яч повинен вдаритися в праву зону своєї половини і праву зону половини суперника (щодо подаючого і його суперника відповідно), іншими словами, м’яч повинен бути поданий по діагоналі. Партнери повинні відбивати м’яч по черзі. Наприклад, після того, як подаваючий подав м’яч, і відбиваючий його відбив, наступний удар має бути проведений партнером подавача, а наступний — партнером приймаючого, і т. д.

Удар — основна атакуюча і захисна дія в грі.

Удари класифікуються залежно від величини поступальної швидкості м’яча, швидкості і напряму обертання м’яча, їх співвідношення і місця удару.

• // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. —К. : Тека, 2006.

Настольный теннис | История, правила, снаряжение, чемпионы и факты

настольный теннис

Смотреть все СМИ

Ключевые люди:

Дэн Япин

Похожие темы:

Олимпийские игры
спортивный
вращение пальца

Просмотреть весь соответствующий контент →

Резюме

Прочтите краткий обзор этой темы

настольный теннис , также называемый (торговая марка) пинг-понг , игра с мячом, аналогичная в принципе большому теннису и играемая на плоском столе, разделенном на две равные площадки сеткой, закрепленной по ширине посередине. Цель состоит в том, чтобы ударить по мячу так, чтобы он перелетел через сетку и отскочил от половины стола соперника таким образом, что противник не сможет достать его или правильно вернуть. Легкий полый мяч перемещается вперед и назад по сетке с помощью небольших ракеток (летучих мышей или ракеток), которые держат игроки. Игра популярна во всем мире. В большинстве стран он очень хорошо организован как соревновательный вид спорта, особенно в Европе и Азии, особенно в Китае и Японии.

Игра была изобретена в Англии в первые дни 20-го века и первоначально называлась пинг-понг, торговое название. Название для настольного тенниса было принято в 1921–1922 годах, когда была возрождена старая ассоциация пинг-понга, созданная в 1902 году. Первоначальная ассоциация распалась примерно в 1905 году, хотя, по-видимому, в эту игру продолжали играть в некоторых частях Англии за пределами Лондона, а к 1920-м годам в нее играли во многих странах. Возглавляемая представителями Германии, Венгрии и Англии Fédération Internationale de Tennis de Table (Международная федерация настольного тенниса) была основана в 1926, членами-учредителями являются Англия, Швеция, Венгрия, Индия, Дания, Германия, Чехословакия, Австрия и Уэльс. К середине 1990-х годов членами были более 165 национальных ассоциаций.

Первые чемпионаты мира были проведены в Лондоне в 1926 году, и с тех пор до 1939 года в игре доминировали игроки из Центральной Европы: в мужских командных соревнованиях девять раз выигрывала Венгрия и дважды Чехословакия. В середине 1950-х годов Азия стала рассадником чемпионов, и с тех пор в индивидуальных и командных соревнованиях (как среди мужчин, так и среди женщин) доминировали спортсмены из Китая. Популярность игры в Китае была примечательна тем, что в XIX веке возникла так называемая «пинг-понговая дипломатия».70-е годы, когда напряженность времен холодной войны между Китаем и Соединенными Штатами была ослаблена благодаря серии получивших широкую огласку матчей по настольному теннису между спортсменами из двух стран. Первое такое мероприятие, проведенное в Пекине в 1971 году, широко считается прокладывающим путь для президента США. Исторический визит Ричарда Никсона в Китай в следующем году. В 1980 году был проведен первый чемпионат мира, и Го Юэхуа из Китая выиграл первый приз в размере 12 500 долларов. Настольный теннис стал олимпийским видом спорта в 1988 году, и в нем участвовали мужчины и женщины в одиночном и парном разряде.

Официальные правила настольного тенниса — PongFit

Мы собрали основные правила настольного тенниса США прямо здесь, чтобы помочь вам урегулировать споры в гараже или офисе. Этот список не является исчерпывающим, но мы обнаружили, что многие игроки часто спорят по этим вопросам. Называете ли вы это пинг-понгом, настольным теннисом или дуновением, эти официальные правила настольного тенниса должны помочь вам разобраться во всем.

1. ИГРЫ ИГРАЮТСЯ ДО 11 ОЧКОВ

Игра ведется до 11 очков. Игра должна быть выиграна с преимуществом в два очка. Матч – это, как правило, три лучших из пяти игр.

2. ЧЕРЕДУЮЩАЯ ПОДАЧА КАЖДЫЕ ДВА ОЧКА

Каждая сторона стола поочередно подает два очка за раз. ИСКЛЮЧЕНИЕ: После ничьей 10-10 («двойка») подача чередуется в каждой точке. Можно ли проиграть на подаче в пинг-понге? Да! Отдельного правила для обслуживания на Game Point не существует.

3. БРОСАЙТЕ МЯЧ ПРЯМО ВВЕРХ ПРИ ПОДАЧЕ

Как подавать мяч в пинг-понге? Держите мяч в раскрытой ладони за своим концом стола. Бросьте не менее 6 дюймов прямо вверх и ударьте по нему на пути вниз. Он должен попасть на вашу сторону стола, а затем на другую сторону. ПРИМЕЧАНИЕ. Как только мяч покидает руку подающего, он находится в игре и, таким образом, считается очком принимающего, если мяч промахивается или попадает неправильно.

4. В одиночном разряде подача может приземлиться где угодно

Нет никаких ограничений на то, где мяч приземлится на вашей стороне или стороне стола вашего противника. Он может отскочить два или более раз на сторону противника (если так, то это ваша точка зрения), отскочить за борт или даже удариться о край.

5. ДВОЙНАЯ ПОДАЧА ДОЛЖНА НАПРАВЛЯТЬСЯ ИЗ ПРАВОЙ ПЛОЩАДКИ В ПРАВОВУЮ ПЛОЩАДКУ

Подача должна отскакивать от правой площадки подающего и правой площадки принимающего (ПРИМЕЧАНИЕ: приземление на центральную линию считается справедливым). Партнеры в парном разряде меняются местами после того, как их команда дважды подает.

6. ПОДАЧА, КАСАЮЩАЯСЯ СЕТКИ НА ПУТИ, ЯВЛЯЕТСЯ «ЛЭТОМ»

Может ли мяч попасть в сетку в пинг-понге? Да, во время РАЛЛИ, если он касается верхней части сетки, а затем приземляется как законное попадание. НО не при подаче. Если поданный мяч попадает в сетку по пути и иным образом отскакивает в игре, это считается разрешенной подачей и завершается. Нет ограничений на то, сколько раз это может произойти.

7. ПОМЕНЯЕМЫЕ УДАРЫ В ПАРКЕ

Партнеры в парном разряде должны попеременно бить по мячу в розыгрыше, независимо от того, где мяч приземлился на столе.

8. ЗАЛП ЗАПРЕЩЕН

Можете ли вы ударить по мячу до того, как он отскочит в пинг-понге? Нет. В обычном теннисе вы можете «слетать» по мячу (ударять по мячу до того, как он отскочит от вашей стороны сетки). Но в настольном теннисе это приводит к тому, что противник получает очко. ПРИМЕЧАНИЕ. Когда ваш противник ударяет по мячу, который пролетает над вашим концом стола, не касаясь его, а затем попадает в вас или вашу ракетку, это все еще ваша точка зрения.

9. ЕСЛИ ВАШ УДАР ОТСКРЫВАЕТСЯ ОТ СЕТКИ САМ, ЭТО ВАШ БАЛЛ

Если вы ударили по мячу в розыгрыше или при подаче, и он отскочил обратно через сетку после удара о сторону стола вашего соперника (из-за сильного вращения), но ваш соперник его не коснулся, это ваша точка зрения.

10. Разрешается касание мяча рукой с ракеткой

Что произойдет, если мяч ударится о палец или руку во время розыгрыша пинг-понга? Если мяч касается вашей руки с ракеткой и иным образом приводит к правильному удару, это не является нарушением правил, и игра должна продолжаться в обычном режиме. Ваша рука с веслом включает в себя все пальцы и область кисти ниже запястья. Но что, если во время розыгрыша пинг-понга мяч коснется тела игрока в любом другом месте? Вы не можете касаться мяча рукой без весла ни по какой причине. Это принесет очко вашему противнику. НО, если удар вашего противника пролетает над вашей стороной стола, не касаясь ее, и попадает в какую-либо часть вас или вашего весла, это все еще ваша точка зрения.